В очікуванні свята

     Валентин Юхимович Максимчук, доктор геолого-мінералогічних наук, професор кафедри польової нафтогазової геофізики університету нафти і газу, за фахом геофізик, закінчивший Івано-Франківський інститут нафти і газу, разом із сезонним загоном XIII-ої Української Антарктичної експедиції нещодавно повернувся з Антарктики. Антарктиду професор Максимчук В.Ю. відвідав вже втретє. Участь в експедиціях професора Максимчука визначалась потребою в спеціалістах з геомагнетизму – науки про магнітне поле Землі, тому що на станції "Академік Вернадський" (до 1996 року станція належала Великобританії і називалася „Майкл Фарадей"), працює магнітна обсерваторія, яка вимагає певних знань і уваги. Крім того, мало вивченим є аномальне магнітне поле регіону, яке використовується при пошуках корисних копалин.
     ”Спроби потрапити в Антарктиду, – сказав професор Максимчук В.Ю, – у мене були ще під час навчання в аспірантурі в Московському інституті земного магнетизму, іоносфери і поширення радіохвиль АН СРСР. Однак, мрія збулась лише в роки незалежної України“.
     Антарктична станція "Академік Вернадський" – це невеликий науково-дослідний центр, розташований на острові Голіндез Аргентинського архіпелагу на відстані 8 км від антарктичного материка, і обладнаний сучасною апаратурою, який виконує комплекс метеорологічних, геофізичних, біологічних, медичних, екологічних і інших спостережень (до речі, саме на цій станції англійці виявили, так звану озонову "діру" в атмосфері Землі). На станції створені всі умови для продуктивної праці та відпочинку полярників. Крім спеціалізованих наукових павільйонів та офісів, є споруди для життєзабезпечення, непогано облаштовані побутові приміщення: житлові кімнати, їдальня, спортзал, душова і сауна, медпункт.
     Антарктида, котра за площею перевищує Європу, надзвичайно багата на корисні копалини: вугілля, нафту, руди благородних металів. Але за міжнародними угодами пошуки, розвідка родовищ і розробка корисних копалин тут заборонені, дозволені тільки наукові дослідження. Антарктика, насправді суворий край, завжди була небезпечною, перш за все, для судноплавства. Чого вартує лише перетин сумнозвісної протоки Дрейка, де море рідко стихає до 4 – 5 балів. На континенті, в горах, на льодовиках також вистачає несподіванок і екстриму. Щоправда, за 12 років роботи станції у 12 антарктичних експедицій, на щастя, особливих неприємностей не було.
     Щороку загін зимівників у складі 12-14 чоловік у лютому-березні вирушає на станцію, щоб перейняти вахту у попередників. Зимівля триває до наступної зміни 12-14 місяців, близько 8 місяців станція повністю відрізана від цивілізації. У період зміни екіпажей до Антарктиди вирушає загін науковців, який протягом 1-2 місяців проводить комплекс наукових досліджень на станції та в радіусі, доступному для плавання.
     У 2008 році, завдяки професору Максимчуку В.Ю, наш вимпел гордо замайорів в Антарктиді, демонструючи науковий потенціал університету та заклик долучитись до досліджень цього суворого краю. Слід відмітити, що щорічно Національний антарктичний науковий центр проводить конкурсний відбір для участі в зимівлях фахівців різних спеціальностей, серед яких найбільші шанси мають геофізики, радіоінженери, механіки, програмісти-системники.
     Хто хоч раз побував у цих фантастичних краях, які неможливо описати словами, буде прагнути приїхати туди ще і ще. Антарктида зачаровує і захоплює в свій полон. Це інший світ, інший світогляд, інше сприйняття часу, простору, націй і людей.

     В університеті 12-14 травня з офіційним візитом вперше перебувала іранська делегація з Тегеранського університету на чолі з деканом інженерного факультету доктором наук, професором М.А. Нілі, в склад якої також входили, директор Інституту нафтогазової інженерії Ф.Фергані, представник Офісу технологічної співпраці М.Р.Алімардан, викладачі та науковці.      Метою візиту було узгодження умов співпраці щодо спільної підготовки магістрів за напрямком „Нафтогазова справа”, а також аспірантів, проведення спільних наукових досліджень.
     Результатом зустрічі стало підписання двох офіційних документів: Угоди про співпрацю та Меморандуму про наміри у галузі науково-технічного співробітництва, в яких затверджені домовленості про спільну роботу на найближчі роки.
     Гості познайомилися з нашим краєм, з інтересом оглянули місто, університет, його музеї, наукові лабораторії.

• сприяння забезпеченню реалізації стратегії енергетичної безпеки України на регіональному рівні;
• впровадження сучасних енергоощадливих та екологічно безпечних технологій на промислових об’єктах та в житлово-комунальній сфері;
• узагальнення та впровадження передового європейського досвіду енергопланування та енергоменеджменту;
• розробка заходів щодо підвищення ефективності використання енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях західного регіону України;
• підготовка фахівців з питань енергоменеджменту та енергоефективності.

• до 01 березня 2008 року зареєструватись в Українському центрі оцінювання якості освіти (УЦОЯО);
• пройти незалежне зовнішнє тестування в УЦОЯО* з навчальних дисциплін згідно переліку вступних випробувань до університету;
• при поданні документів про вступ до університету мати сертифікати з результатами зовнішнього незалежного тестування.

• педагогічна майстерність та особистість викладача (керівник – доцент, к.п.н. Коваль П.М.)
• психолого – педагогічні особливості організації та проведення навчального процесу (доцент, к.п.н. Юрченко З.В.)
• науково-методична робота викладача (професор, д.ф-м.н. Галущак М.О.)

1. Сутність педагогічної діяльності викладача. Педагогічна майстерність та її елементи; особистість викладача. Педагогічна техніка, її види і компоненти (професор Кривонос Н.М.)
2. Мовна культура педагога-дослідника як невід”ємна складова педагогічної майстерності (д.п.н. Семеног О.М.)

• Іванова Т. В., д.п.н (лютий)
• Рибалка В.В., д.п.н., професор (березень)
• Помиткін Е.О., к.п.н. (квітень)
• Орлов В.Ф., д.п.н., професор (травень)
• Зязюн І.А., академік (червень)